Форум міста Шпола Черкаської області

Травень 1884 - конфлікт селян Шполи з місцевим поміщиком О.А.Абазою. Селяни, не маючи випасів для своєї худоби, почали толочити сіножаті і посівиАбази. Звенигородський земський справник звернувся до київського губернатора з проханням надіслати війська. Це зробити його змусила та обставина, що під впливом подій у Шполі масові потрави поміщицьких полів почалися у селах Сигнаївка та Мар'янівка. Він був змушений дати згоду на обрання іншого старости в Сигнаївці, бо колишнього селяни побили й посадили під арешт. Скоро до Шполи ввійшла сотня карателів. Найактивніших учасників виступу було віддано до суду.

Травень 1919-дивізія Червоної армії під командуванням Миколи Григор' єва, яка піднялась на антибільшовицьке повстання, з боями здобула Черкаси, Смілу, Шполу, Городище, Чигирин, де було повалено радянську владу. Продрозкладку з селян було скасовано.

Травень 1920- перша кінна армія С.Будьонного пройшла через Шполянщину в напрямку Умані, де готувався контрнаступ проти польських військ. Будьонний зупинявся в Шполі, а його кіннотники в цей час стягували продрозкладку з селян, творячи при цьому безчинства і грабежі.

Травень 1920 - у Лебедині створено комнезам. Головою став НА. Крещеико.

Травень 1948 - Євдокія Діхтяр, ланкова колгоспу ім. Тараса Шевченка (с.Іскрене),першоюнаШполянщиніудостоєназванняГерояСоціалістичної Праці. Вона в 1947 р. на дуже забур'яненій території площею 2,4 га отримала врожай цукрових буряків 653 центнери з гектара.

Травень 1984 - на честь громадянського і трудового подвигу жителів Шполянщини, які в роки Великої Вітчизняної війни зібрали кошти на будівництво танкової колони, під час святкування 40-річчя визволення Шполи, біля Красного ставка встановлено пам'ятний знак - танк Т-34. Одночасно танк на постаменті є свідченням пам 'яті жителів нашого краю про величезну роль танкістів ІІ-го Українського фронту, їхні мужність і героїзм, проявлені при визволенні району від німецьких загарбників,

Травень 1996-у Шполі відкрилося відділення комерційного банку „Приват-банк'.

1.05.1924 - при Шполянському цукровому заводі робітники на зібрані власні кошти відкрили бюст В.І. Леніну - один з перших в Україні. На свято його відкриття прибуло багато гостей, зокрема робітники Матусова, Киселівки, Василькова, Кримок. В 1938 р. на його місці був поставлений пам'ятник у весь ріст вождя, а бюст встановили у заводському Будинку культури. Проте ні бюст, ні пам'ятник до наших днів не збереглися: були знищені фашистами в роки окупації.

2.05.1898 - заворушення у Шполі. Шполянська біднота, озброєна кілками, зібралася до маєтку княгині Урусової, вимагаючи роботи. Наступного дня, не дочекавшись відповіді, шполяни прогнали заробітчан з Полтави, розгромили хазяйські комори, забрали частину продуктів і розійшлися. На місце виїхав повітовий справник. Було заарештовано і ув'язнено кількох активних учасників виступу. 54.05.1902 - виступ селян Товмача. Довгі роки селяни Товмача користувались за відробіток поміщицьким випасом. Але землевласник здав свій маєток в оренду, позбавивши селян можливості пасти свою худобу на його толоці. Не маючи своїх пасовиськ, селяни звернулися до орендаря з проханням виділити їм хоч невеликий наділ землі під пасовисько. Орендар відмовив їм. Тоді селяни захопили сінокіс поміщицької економії і почали випасати на ньому свою худобу. Боячись більш рішучих дій з боку селян, орендар дозволив їм за невелику плату випасати худобу на його толоці. 8.05.1976 - ум. Шпола відкрито нову лікарню на 300 ліжок. У головному корпусі розмістилися хірургічне, терапевтичне, травматологічне та інші відділення. Очне й урологічне відділення обслуговують населення і сусідніх районів. Гінекологічне та психоневрологічне відділення залишилися в старих приміщеннях, де було значно поліпшено умови для хворих і лікарів. 9.05.1918 - день народження українського драматичного актора, народного артиста УРСР (1971) Миколи Лаврентійовича Панасьєва (1918-1980), уродженця м. Київ. Його батько Лаврентій Панасьев, родом із с.Лозуватка, перед Першою світовою війною виїхав із села до Києва і поступив робітником на завод. Після закінчення середньої школи Микола Панасьєв поступив у Київський художній інститут. Але талант актора виявився сильнішим за покликання художника. Тому він переходить у драматичну студію при Київському українському драматичному театрі ім.І.Франка, яку у 1941 р. й закінчив. Почав працювати у цьому ж театрі. Під час Великої Вітчизняної війни був у складі акторської бригади, яка обслуговувала війська Ш-го Українського фронту. За 37 років свого творчого життя Микола Л аврентійович зіграв на сцені театру ім. І.Франка більше 120 ролей. Він також підтримував тісні зв'язки зі своїми земляками. Актор в 1975 році виступав із творчим звітом у Будинку культури с.Лозуватки. 9.05.1945 - День Перемоги. Закінчення Великої Вітчизняної війни. На фронтах війни загинуло 6 361 наших земляків. За мужність і відвагу, виявлені в роки Великої Вітчизняної війни, 9 уродженців нашого району удостоєні звання Героя Радянського Союзу, а 1 021 чоловіка відзначено бойовими нагородами. 10.05.1925 - в Шполі на народні пожертви відкрито перший пам'ятник Т.Г.Шевченку. Бронзову скульптуру виготовив у Звенигородці скульптор Калень Терещенко. На урочистому відкритті пам'ятника були присутні: ініціативна група по спорудженню пам'ятника (голова кредитного товариства І.Шурубалко, директори шкіл № 1 та № 3 П.Туровський і Степовий, вчителі М.Коцюрба, С.Потапенко, С.Волошина, Руденко, Коваленко, бухгалтер кредитного товариства Г.Скотар, селяни Ф.Джуровська, П.Цибульська, Гегельський), місцеві жителі, родичі Т.Г. Шевченка з Кирилівки. Цей пам'ятник стояв у місті до 1964 р.

13.05.1976 - рішенням Черкаського облвиконкому затверджено державні заповідні території в Шполянському лісництві - урочище Дар'ївське, площею 73,3 га (високобонітетні лісові насадження, одинокі дерева дуба віком понад 150 років, екзоти дуба пухнастого та інших порід) та урочище Плосково-Зуєво, площею 115,3 га (високобонітетні лісові насадження з одинокими деревами дуба віком 150-200 років).

15.05.1869 - день народження відомого українського мікробіолога Марка Петровича Нещадименка (1869-1942), уродженця с.Сердегівка. Брат Р.П.Нещадименко. У 1896-1940 рр. працював у Київському бактеріологічному інституті (з 1939 р. - Український науково-дослідний інститут епідеміології та мікробіології), одночасно в 1919-1941 рр. завідував кафедрою у Київському університеті. Праці присвячені проблемам мікробіології та імунології, зокрема вивченню дії дифтерійного токсину, біологічних властивостей стрептококів, властивостей вакцини БЦЖ, питанням профілактики туберкульозу тощо.

16.05.1895 - день народження українського письменника і перекладача Теодозія (Тодося) Степановича Осьмачки (1895-1962), уродженця с.Куцівка Смілянського району. Навчався в Матусівській двокласній школі. Як поет увійшов до великої літератури збірками „Круча', „Скитські вогні', „Клекіт'. То була поезія відтінків, свідчення активного пошуку її автором, який належав до літературного угрупування МАРС (Майстерня Революційного Слова), свого стилю. Цей процес перервав арешт поета, який пройшов через пекельні кола сталінських таборів, але залишився живим і згодом емігрував до Німеччини. Про особисту драму і драму рідного народу, понівеченого сталінським терором, ідеться в поемі Т.Осьмачки „Поет'. У 1953 р. з'явилась його збірка „Китиці часу', в якій містилися вірші, написані у 1943-1948 рр. Він автор прозових творів „Старший боярин', „План до двору', „Ротонда для душогубців'. Перекладав О.Уайльда, В.Шекспіра. Помер 7 вересня 1962 р. у США, куди переїхав з Німеччини рік перед, цим. Життя і творчість поета описані в книзі напюго земляка Михайла Слабошпицького «Поет із пекла».

20.05.1919 - через Шполу проходили військові підрозділи Юрія Тютюнника.

20.05.1945 - у Шполі на урочистому зльоті передовиків сільського господарства начальник обласного земельного відділу т. Войцехівський вручив нагороди. За успішне виконання сільськогосподарських робіт у 1944 році, за виконання державних поставок, за успіхи у Всесоюзному соціалістичному змаганні, за високий урожай Шполянському району присуджено Червоний Прапор Державного Комітету Оборони. Шполянській МТС присуджено перехідний Червоний Прапор Наркомзему Союзу РСР за виконання всього комплексу робіт. Крім того, району було вручено першу премію ДКО в сумі 100 тис. крб., а Шполянській МТС - премію Наркомзему СРСР у сумі 50 тис. крб.

20.05.2005 - Державний комітет природних ресурсів України видав наказ № 95 „Щодо уточненого місцезнаходження географічного центру України', в якому сказано, що географічний центр території України з координатами 49 градусів 01 хвилина північної широти, 31 градус 28 хвилин східної довготи знаходиться на околиці села Мар'янівка Шполянського району Черкаської області. В наказі також зазначено: „...в довідкових, статистичних, учбових та інших офіційних виданнях використовується визначений географічний центр території України'.

22.05.1942 - о 4-й годині ранку в м.Шпола були розстріляні фашистами лебединські підпільники Петро Осовський, Григорій Колісник, Олексій Рудь, брати Грабові - Панас і Вадим, Андрій Рудас, Марія Павленко, Григорій Пелих. Інші члени організації були відправлені на каторжні роботи до Німеччини (Із звіту Київського обкому ЛКСМУ: Держархів Київської області, ф. ІГ5, оп. 2/6, спр. 185, арк. 93-100).

22.05.2002 - у Шполі відкрилося відділення відкритого акціонерного товариства „Міжнародний комерційний банк'. Це перше відділення цього банку, відкрите в райцентрах Черкащини.

26.05.1937 - день народження поета та перекладача Миколи Даниловича Томенка, уродженця с. Ярославка. Він - автор поетичних збірок „Дика груша', „Між берегами днів', „Вишневий цвіт', „Дорога до хліба', „Сівба', „З трудової книжки матері' та інших.

27.05.1942 -у с.Іскрене фашисти розстріляли за саботаж весняно-польових робіт 19 селян.

28.05.1935 - день народження колишнього першого секретаря Шполянського райкому Компартії України (1983-1991) Миколи Кириловича Гришка (1935-2006), уродженця с.Синьооківки Золотоніського району. З його ім'ям пов'язана одна з важливих сторінок історії Шполянського району. Життєвий шлях М.К.Гришка був типовим для тогочасного покоління керівних кадрів. Виходець з простої селянської сім'ї, він з дитинства, обпаленого війною, пройшов шлях від вчителя математики до першого секретаря райкому партії. Трудився в Катеринопільському, Тальнівському та Шполянському районах. У 1991 р. він обирався головою Шполянської районної ради, в 1993 р. був призначений першим заступником голови райдержадміністрації. У 1998 р. жителі Шполи обрали його міським головою.

28.05.1940 - день народження поета, літературознавця Володимира Івановича Капусти (1940-1999). Материн рід походив з Лозуватки, але тікаючи від репресій сім'я переїхала на Далекий Схід, де й народився майбутній поет. Перед війною сім'я переїхала в с.Лозуватка і проживала там до 1953 р. В.Лозуватці закінчив 6 класів. У 1953-1957 рр. навчався в Шполянській школі № 1.3 1957 р. - друкувався в районній газеті „Шлях колективіста'. Закінчив філологічний факультет Черкаського педагогічного інституту. Працював вчителем німецької мови в Лозуватці. У 1964 р. вступив до аспірантури Київського педагогічного інституту. Писав дисертацію про Спілку селянських письменників „Плуг'. Через активну громадську позицію зазнав переслідувань і був ув'язнений до Павлівської психлікарні м.Києва. Після звільнення зміг закінчити аспірантуру і за направленням поїхав до Кіровоградського педагогічного інституту викладачем кафедри

української мови та літератури. Незабаром знову був ув'язнений, цього разу до Кіровоградської психлікарні. Звільнившись навесні 1969 р. приїхав у Шполу і почав працювати у газеті „Шполянські вісті'. Друкувався в газетах „Шполянські вісті', „Сільські вісті', „Радянська освіта', „Молодь України', альманасі „Вітрила', журналах „Радянське літературознавство', „Слово і час', „Перець' та інших. Був керівником Шполянської районної літературної студії ім. О.Близька. Автор понад 300 літературних творів (лірика, гумор, літературознавчі статті тощо). 30.05.1906 - почався страйк на Матусівському цукровому заводі, який тривав 4 дні, до 3 червня. Робітники вимагали введення 9-ґодинного робочого дня та підвищення заробітної плати. Страйкарі добилися підвищення зарплати на 15-20 %.

Микола Сова Тема: КАЛЕНДАР ШПОЛЯНЩИНИ

Квітень

Квітень 1903 - страйк у селі Мар'янівка. 40 місцевих селян прогнали з економії 10 наймитів з с.Свинарки Черкаського повіту. Такі дії мар 'янівців були викликані згодою прийдешніх робітників працювати в економії на гірших умовах. Наступного дня слюсар з Тального Осичнюк розповів місцевим селянам про те, ніби поблизу Сміли робітники розгромили поміщицьку економію і побили урядника. Цим Осичнюк закликав мар'янівців до подібних дій. Він був заарештований і ув'язнений.

Квітень 1923 - Шпола стала центром Шполянського району.

Квітень 1923 - у Лип'янці організовано першу сільськогосподарську артіль „Вперед'.

Квітень 1925 - у м.Шпола народився Олексій Петрович Олійник, відомий український художник. Малювати почав з шкільних років, але школу не закінчив, бо почалася Велика Вітчизняна війна. Після визволення Шполянщини від нацистів був призваний до лав Червоної армії. Брав участь у розгромі гітлерівської Німеччини. У 1946 р. недавній фронтовик став студентом графічного факультету Київського художнього інституту. Вчився у талановитих педагогів - професорів О.С. Пащенка і М.С.Єржиковського, у живописця О.Г.Максименка. У 1950-х рр. пише пейзажі, портрети, жанрові картини „Вечір на Росі', „У Корсуні', „Весна', „Остап Вересай', серії „Донбас', ілюстрації до художніх творів тощо.

Квітень 1960 - при Шполянському районному Будинку культури створено ансамбль танцю „Гренада'. В грудні 1967 р. йому присвоєно звання народного. Колектив широко відомий як в районі, так і за його межами. Відзначений багатьма нагородами: 1967 р. - бронзова медаль і грамота ЦК ЛКСМУ, 1972 р. - бронзова медаль і диплом третього ступеня учасника республіканського фестивалю, 1976 р. - диплом лауреата першого Всесоюзного фестивалю самодіяльного мистецтва, 1977 р. - диплом першого ступеня в честь 60-річчя Жовтня, дипломи 1-2-3 ступенів обласних оглядів та свят танцю, учасник першого та другого Всеукраїнського фестивалю народної творчості, 1982 р. - учасник телетурніру „Сонячні кларнети', 2001 р. - диплом третього ступеня Всеукраїнського фестивалю народного танцю „Толока', 2005 р. -лауреат другого ступеня Всеукраїнського фестивалю народного танцю „Толока'. В даний час колектив налічує 38 учасників. Керує колективом Едуард Едуардович Пресліцький.

Квітень 1962 - вийшов останній номер газети „Шлях колективіста'.

1.04.1944 - у Шполі створено дитячу семирічну музичну школу - першу на Черкащині семирічну дитячу музичну школу. Директором школи було призначено Миколу Леонідовича Садовського, колишнього викладача Лозуватської вокально-музичної студії. Музичні інструменти студії, збережені в роки війни селянами і зібрані М.Л.Садовським, дуже пригодилися для навчання дітей. Виконком Шполянської районної ради передав музичній школі двоповерховий будинок і допоміжне приміщення під гуртожиток для обдарованих сільських дітей району, які там навчалися.

4.04.1937 - день народження української актриси, народної артистки УРСР (1987) Жанни ГеоргіївниТугай (Саратової), уродженким.Шпола. Після закінчення Київського театрального інституту у С.Ткаченка (1958) працювала у Львівському ТЮГу (1958-1959) та у Львівському театрі Радянської Армії (тепер театр ПрикВО) (в 1959-1965 і з 1967).

5.04.1899 - день народження українського вченого-економіста, професора (1953) Захара Петровича Шульги, уродженця с.Терешки. У 1928 р. закінчив Київський інститут народної освіти. В 1929-1945 рр. - на викладацькій і науковій роботі у вузах і науково-дослідних установах УРСР. В 1945-1948 рр. працював в апараті ЦК КП(б)У. З 1956 р. - в інституті підвищення кваліфікації викладачів суспільних наук при Київському університеті. Основні праці присвячені питанням аграрної політики КПРС.

7.04.1893 - день народження українського режисера, актора, педагога, театрознавця, народного артиста СРСР (1944) Василя Степановича Василька (Миляєва) (1893-1972), уродженцяс.Бурти.Сценічнудіяльність він розпочав у 1912 р. у театрі М.Садовського. У 1913-1916 рр. навчався у Київському університеті на історико-філологічному факультеті. Працював у Молодому театрі (1918-1919), Першому театрі Української радянської республіки ім. Т.Г.Шевченка (1919-1920), Київському драматичному театрі („Кийдрамте', 1920-1921), театрі „Березіль' (1922-1926). Очолював Харківський Червонозаводський (1928-1933), Донецький ім. Артема (1933-1938), Чернівецький ім. О.Кобилянської (1943-1948), Одеський ім. Жовтневої революції (тепер його імені) (1926-1928, 1939-1941, 1948-1955) українські музично-драматичні театри. Переклав з французької драму М.Метерлінка „Чудо святого Антонія' (1919, у співавторстві з П.Долиною). Автор праць з теорії та історії українського театру („Спогади про Л.Лінецьку', „В.Ф.Левицький', „Микола Садовський та його театр', „Фрагменти режисури', „Театру віддане серце' та ін.). Фундатор музею театру „Березіль' (1924), на базі якого створено Державний музей театру, музики та кіномистецтва України в Києві.

7.04.1971 - Указом Президії Верховної Ради СРСР за великі успіхи, досягнуті у виконанні завдань п'ятирічного плану, відзначено орденами і медалями 27 трудівників м.Шпола. Серед них - голова колгоспу ім. Жданова Б.С.Шемет, механізатор П.К.Розумний, керуючий райоб'єднанням „Сільгосптехніка' В.І.Карталапов, директор елеватора О.О.Письменний та інші.

8.04.1944 - Верховний Головнокомандувач И.В.Сталін направив вітання секретарю Шполянського райкому КП(б)У і голові райвиконкому: „Передайте трудівникам Шполянського району, які зібрали один мільйон карбованців на будівництво танкової колони „Колгоспник

Шполянщини' для ІІ-го Українського фронту, подяку Червоної Армії'. СекретаррайкомуМ.Бубновськийнаклавнавітаннірезолюцію: „Головам колгоспів і сільських Рад. При цьому надсилаємо урядову телеграму, зобов'язуємо обговорити на зборах колгоспників з метою мобілізації на успішне проведення весняної посівної кампанії та виконання інших державних завдань'.

8.04.19/1 - за сумлінну працю, високі досягнення у виконанні п'ятирічного плану продажу державі продуктів землеробства і тваринництва Указом Президії Верховної Ради СРСР звання Героя Соціалістичної Праці присвоєно бригадиру тракторної бригади колгоспу ім. К.Маркса с.Скотаревого Григорію Вікторовичу Запісецькому (1921-2005).

12.04.1919 - Шполянська волосна Рада депутатів надіслала радянському урядові України та Червоній армії телеграму: „Сьогодні перший день засідання Ради народних обранців. Шлемо привіт Червоній армії та відданість уряду'.

13.04.1890 - день народження видатної української актриси Рити (Хари-тини) Петрівни Нещадименко (1890-1926), уродженки с.Сердегівка. Сестра М.П.Нещадименка. Навчалася в 1914-1915 рр. у театральній студії Ф.Коміссаржевського в Москві. З 1918 р. працювала в театрах України (1918 р. - у Молодому театрі, 1919-1920 рр. і 1921-1922 рр. - у Першою державному драматичному театрі УРСР ім. Т.ГШевченка, 1920-1921 рр. - ? Київському драматичному театрі („Кийдрамте'), в 1922-1926 рр. - І театрі „Березіль' у Леся Курбаса). Актриса великого драматичного темпераменту і тонкої психологічної майстерності. Покінчила життя самогубством. За своє коротке життя залишила помітний слід у розвитк-українського театрального мистецтва.

14.04.1919 - Інформаційно-інструкторський підвідділ Київського губрев-кому повідомляє про те, що у Шполі працює волосний ревком, до якого увійшли всі комуністи. В усіх селах і волостях організовані Ради, комбідн Вся економійна та церковна землі перейшли до рук безземельних та малоземельних селян, причому розподіл землі був проведешш комбідами. Земля, відведена під буряки, обробляється комуною.

14.04.1983 - рішенням Черкаського облвиконкому затверджено ентом: логічний державний заказник Ярославський (с.Ярославка) - поселена* комах-ентомофагів, площею 1 га.

17.04.1950 - день народження журналіста, члена Національної спілжж журналістів, мистецтвознавця, театрознавця, заслуженого працівник культури України (1996), голови комітетів українсько-польської та українсько-ізраїльської дружби Михайла Костянтиновича Волковч. уродженця с.Сигнаївка. М.К.Волков одним із перших на Черкащш отримав звання лауреата Всесоюзного фестивалю театралізований, видовищ. Він автор більше десятка великих наукових статей, авт книг „Режисура сучасних театралізованих свят, обрядів і видов Черкащини', „Відомі і невідомі імена', „Буревійне і натруджене жита (про А.Легіта) та інших.

20.04.1896 - день народження Героя Радянського Союзу Пінхуса Григ

змо-:ННЯ

вича Тур'яна (1896-1976), уродженця с.Лебедин. Народився в сім'ї робітника. З 15 років працював на Лебединському цукровому заводі. В 19 років - в окопах Першої світової війни. В 1917 р. після поранення і лікування в госпіталі повернувся на рідний завод. Брав участь у встановленні радянської влади в Лебедині. З 1918 р. по 1921 р. служив в лавах Червоної армії. Був на адміністративно-господарській роботі в Шполі, Сквирі, Києві. В діючій армії з липня 1941 р. Парторг 269-го окремого саперного батальйону 12-ї армії Південно-Західного фронту капітан Тур'ян П.Г. при форсуванні Дніпра 26-28 вересня 1943 р. в районі села Петро-Свистунове (Вільнянський район Запорізької області) керував переправою частин на поромах. Брав участь у боях за плацдарм, у відбитті контратак ворога. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 березня 1944 р. З 1945 р. - в запасі. Жив у Києві. Працював у будівельному управлінні. Його ім'я занесене на стелу в Українському музеї Великої Вітчизняної війни. Помер ЗО серпня 1976 р. 20.04.1925 - день народження відомого вченого-практика Юрія Арсено-вича Кохна, уродженця с.Лебедин. Він автор понад 50 наукових праць та декількох книжок, спеціаліст з переробки пластмас в деталі приладів та в товари народного споживання, працював головним інженером управління по виробах з пластмас Міністерства місцевої промисловості УРСР.

26.04.1986 - день Чорнобильської катастрофи. О 1-й год. 23 хв. почалася пожежа на атомній електростанції в Чорнобилі - вибухнув реактор четвертого енергоблоку. Це найбільша в світі техногенно-екологічна катастрофа сучасності. Участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС взяли 477 жителів Шполянщини. Серед них - 7 працівників Шполянської пожежної частини та інспекції держпожежнагляду, 12 лікарів, робітники РЕМу, Шполянського цукрового заводу, АТП-17150, заводу запчастин та жителі сіл району.

Микола Сова Тема: КАЛЕНДАР ШПОЛЯНЩИНИ

Березень

Березень 1917 - селяни Топильної направили заяву до виконкому Київської ради робітничих і солдатських депутатів з вимогою проведення виборів до державних установ дійсних представників народу. В заяві вони вказують скільки горя зазнали від князя Михайла Куракіна, який тепер став представником Тимчасового уряду. Селяни просять Київську раду, щоб та своїм авторитетом і владою прибрала колишніх гнобителів з органів влади.

Березень 1918 - більшовицькі війська під натиском німецьких військ залишили Шполу. Місто зайняли німецько-австрійські війська. Почали вживатися заходи щодо припинення самочинного захоплення селянами поміщицьких земель. Щодо непокірних застосовувалися репресії -арешти, побиттяінавітьрозстріли.Умістітакі каральні акції проводилися у т.зв. пісковій долині, неподалік від залізничної станції Шпола, де розмістилася німецька військова комендатура. Німці вступили також в Лебедин, де перебували аж до листопада. Окупанти повернули поміщику Роговському землю, худобу та реманент. У відповідь на це 40 лебединців створили партизанський загін, який почав боротьбу з окупантами.

Березень 1920 - у Лебедині остаточно утвердилася радянська влада. Розгорнув роботу сільський ревком, до складу якого увійшли Я.МЛупко (голова), С.МЛакосник і Ф.М.Зозуля.

Березень 1922 - у селі Лозуватка сім бідняцьких господарств об'єдналися в сільськогосподарську артіль „Зірка', яку очолив Антон Андрійович Рейдало. Першими колективістами стали П.Л.Баштан, І.Л.Баштан, І.К.Сич, Д.В.Попович, Т.Ю.Коломієць. У господарстві артілі було 7 коней, кілька плугів та дерев'яних борін і 58 гектарів землі.

Березень 1923 - утворено Матусівський район. До складу району входили села Матусів, Павлівка, Лебедин і Станіславчик. Головою райвиконкому спочатку був Седик, пізніше Берестечко і Стеблина, який пробув на цій посаді до 1928 року, коли Матусівський район було ліквідовано.

Березень 1924 - у Водяному створено комсомольський осередок. Він став центром ідейного і культурного виховання молоді. Першими комсомольцями були Степан Ґудзь, Михайло Настаченко, Іван Білоцерківський, Яків Третяк. Комсомолець Василь Бойко став організатором шкільної піонерської організації та першим піонер-вожатим Водянської школи. Силами комсомольців було обладнано сільський стадіон.

Березень 1930 - Лозуватська артіль ім. Сталіна об'єднала 608 селянських господарств і 2 600 осіб населення. У спільній власності було 259 робочих коней, 50 корів, 40 свиней, 3 племінні бугаї та жеребець, 25 сівалок, 106 плугів, 112 борін, 38 культиваторів, 20 жаток, сінокосарка. У господарстві працювали олійня, млин, токарна майстерня, 2 кузні. Головою артілі обрали 25-тисячника Петра Згурського.

Березень 1944 - завершено визволення Шполянщини від німецько-

фашистських загарбників. При визволенні району загинуло 1 б! радянських воїнів. На честь загиблих у районі зведено 22 обелі Слави.

Березень 1944- після визволення району від нацистів трудящі Шполянпшни| зібрали 1 100 000 карбованців і передали їх для будівництва танкової колони „Колгоспник Шполянщини' для ІІ-го Українського фронту.

Березень 1946 - Шполянський район виступив ініціатором вирощенню високих урожаїв проса. Цю ідею першим висунув бригадир рільничої бригади колгоспу ім. Леніна с.Сигнаївка Охрім Григорович Земляний. який посіяв просо на 100 гектарах і дав слово одержати не менше як пс» 300 пудів.

Березень 1963 - відновлено випуск шполянської районної газети, але вже під назвою „Шполянські вісті'.

Березень 1979-у Шполі урочисто відкрито пам'ятник Т.Г.Шевченку. Авто скульптури Макар Кіндратович Вронський, архітектор - Алісія ПавлІЕКі Павлова. Бронзова скульптура зображує Т.Г.Шевченка в повний зріст, без головного убору, в глибокій задумі. Лівою рукою, зігнутою в лікті, він підтримує накинуту на плечі свитину, у правій, опущеній вниз, - книги. Скульптура встановлена на гранітному постаменті у формі зрізаної піраміди. Пам'ятник встановлений на гранітній площадці, до якої ведуть сходи. Загальна висота скульптури - 3,55 м.

Березень 2003 - Шполянський район відзначив свій 80-річний ювілей з часу створення району. Затверджено прапор і герб району. Автор герба - худо-жник-аматор із с.Скотаревого Анатолій Іванович Вдовиця, автор прапора - Ольга Іванівна Задворська, художник-оформлювач, м.Шпола. Герб - вертикально видовжений щит чашоподібної, заоваленої зниз форми, обрамлений картушем. Колір тла щита - синій. Посередині щита розміщено жовтий стилізований знак тризуба, що є державним, національним і релігійним символом України, оберегом народу. Від нього вгору йдуть три золоті колоски, які символізують вічну землеробську традицію жителів краю, працю та добробут. Три колоски підкреслюють ідею триєдності земного буття, прогресивний рух вперед, прогрес. Комбінація колосків і оберегу символізує собою літеру „Ш ', що є першою літерою назви Шполянського району.

В нижній частині картуша розміщені кетяги калини, зверху щита - гілки дуба з листям та жолудями (калина найпоширеніший рослинний символ, виразник української ментальності; дуб - символ сили і незламності, а жолуді - надія на ріст і прогрес). Разом вони утворюють силует традиційної для картушів „корони'.

Прапор Шполянського району - прямокутне полотнище блакитного кольору, який символізує небесну височінь, гідність. Зліва по центр) полотнища на жовтому фоні розміщено зображення Герба Шполянського району. На полотнищі написано слова: у верхній частині - „Україна', в центрі - „Черкаська область', в нижній - „Шполянський район'. Символи району затверджено депутатами Шполянської районної ради на сьомій сесії четвертого скликання.

1.03.1930 - з Лебедина відправлено на висилку у Вологду (північ Росії) 40 сімей заможних селян, оголошених місцевою владою куркулями. На засланні вони отримали статус спецпереселенців з обмеженими громадянськими правами.

1.03.1933 - за офіційними даними органів влади в районі в 10 населених пунктах голодують 365 сімей (в них - 581 дорослий і 900 дітей) та 286 опухлих. Померлих та випадків людоїдства і трупоїдства немає.

5.03.1944 - від німецько-фашистських загарбників визволено село Іскрене.

6.03.1865 - День народження українського поета, драматурга, фольклориста, Григорія Івановича Грушевського (псевдоніми - Грицько Чулай, Петро Голота таін.)(1865-1922), уродженцяс.Водяне.Народивсявсім'їсвященика. Закінчив Київську духовну семінарію, вчителював у Златопільській гімназії. Друкувався з 1889 р. у журналах „Зоря', „Правда', „Дзвінок'. Окремими книгами виходили оповідання (збірка „На святім вечорі'), вірші (збірка „Зірка'), п'єси. Г.І.Грушевський - автор п'єс „Нехрист', „Шпиг', „Помста Іуди', „Помста за помсту', „Нечиста сила', „Приятелі', драми „Душогубка', комедії „Розбиті надії' (повторює сюжет „Наталки-Полтавки'). Збирав для М.ВЛисенкаукраїнські обрядові пісні.

7.03.1923 - утворено Шполянський район. До його складу входили села Бурти, Васильків, Устимівка, Водяне, Кримки, Лозуватка, Кам'януватка, Мар'янівка, Надточаївка, Сердегівка, Сигнаївка, Терешки і Ховківка.

7.03.1939-День народження доктора економічних наук, колишнього міністра сільського господарства УРСР (1985), Голови Ради Міністрів УРСР (1990), державного міністра з питань аграрної політики і продовольства (1991), народного депутата України (1994), Голови Верховної Ради України (1998-2000) Олександра Миколайовича Ткаченка, уродженця м.Шполи.

8.03.1944 - від німецько-фашистських загарбників визволено села Кавунівку, Водяне і Товмач.

8.03.2005 - Указом Президента України В.Ющенка Національну премію України ім. Т.Шевченка присуджено письменнику Михайлу Федотовичу Слабошпицькому, Мар'яю : '. В цьому творі автор поєднав талант прозаїка, літературознавця і публіциста.

9.03.1814 - день народження генія українського народу Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861), уродженця с. Моринці Звенигородського району. Малий Тарас разом з сестрою Катериною в 1822 р. побував у Лебединському монастирі на прощі. Пізніше, в 1823-1824 рр., наймитуючи у кирилівського священика Григорія Кошиця, 13-річний Тарас часто возив на базар у Шполу і Бурти дари попівського саду.

9.03.1908 - у с.Матусів було скликано сходку, що мала вирішити спірні питання про землю. Із 590 заможних селян, що мали право голосу на сходці, з'явилися 318, серед яких було лише 63 письменних (цей факт свідчить про рівень освіти на селі в цей час). 289 незаможних селян права голосу не мали.

9.03.1944 -від німецько-фашистських загарбників визволено села Скотареве, Капустине.

10.03.1944 - від німецько-фашистських загарбників визволено село Лип'янка. 11.03.1944 - від німецько-фашистських загарбників визволено село Лозуватка. 12.03.1944 - від німецько-фашистських загарбників визволено село Нечаєве. 13.03.1944 - від німецько-фашистських загарбників визволено села Маслове,

Ярославка і Веселий Кут. 1403.1944 - від німецько-фашистських загарбників визволено села Антонівка

і Коротине.

15.03.1914 - день народження Героя Соціалістичної Праці (1948), ланкової буряководів колгоспу с.Іскрене, зачинательки руху п'яти-сотенниць Шполянщини Євдокії Петрівни Діхтяр (1914-2003), уродженки с. Іскрене.

18.03.1945-у бояхзфашистаминатериторії Німеччини загинув командир кор-пусу гвардії полковник Василь Федорович Орлов, який в січні 1944 р. командував 8-ю гвардійською танковою бригадою, що визволяла територію Шполянщини. Указом Президії Верховної Ради СРСР від б квітня 1945 р. йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно). Похований у Москві.

21.03.1914 - день народження Героя Соціалістичної Праці (1966) Євдокії Лазарівни Полтавець (1914-1995), доярки Павлівського відділення буряко-радгоспу Матусівського цукрокомбінату.

22*03.1917 - робітники Лебединського заводу звернулися до Київської ради робітничихісолдатськихдепутатівзпроханнямдопомогтиїмустворенні профспілки. Також вони просили вислати їм інструкції профспілок та висловили бажання зав'язати відносини через листування з Київською радою.

22.03.1930 - пленум Водянської сільської ради підсумував наслідки підготовки колгоспу до сівби. З суворим осудом пленум поставився до шкідливих дій „деяких куркульських елементів, які намагаються зірвати посівкампанію'. Усі присутні на пленумі члени сільради, члени комнезаму та сільський актив у кількості 219 осіб заявили, що вони готові до проведення весняної сівби.

22.03.1944 - від німецько-фашистських загарбників визволено село Собо-лівка.

25.03.1946 - Шполянський район звернувся із закликом до всіх колгоспників Київщини: „Виростимо по ЗО центнерів проса з кожного гектара'. Самі шполяни зобов'язалися зібрати такий урожай на 2 000 га. З усієї площі посівів - 2 047 га - колгоспники зібрали по 162 пуди проса.

26.03.1955 - день народження заслуженого лікаря України, доктора медичних наук, професора, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, директора Центру хірургії при Центральній міській клінічній лікарні м.Київ Володимира Григоровича Мішалова, уродженця м.Шпола.

29.03.1972 - колегія Міністерства сільського господарства СРСР і Президія ЦК профспілок працівників і службовців сільського господарства та заготівель в своїй Постанові визначила переможців Всесоюзного соціалістичного змагання по виробництву і продажу державі сільськогосподарської продукції за 1971 рік. Серед переможців Перехідним

Червоним прапором Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС і першою грошовою премією по шкалі премій нагороджено колгосп ім. А.Жданова. 30.03.1898 - день народження видатного українського лікаря-отоларин-голога, доктора медичних наук (1941), професора (1946), заслуженого діяча науки УРСР Олексія Сидоровича Коломійченка (1898-1974), уродженця м.Шпола. В 1909-1914 рр. навчався в Шполянському вищому початковому училищі. Успішно закінчивши Шполянське вище початкове училище, середнє технічне училище в м.Київ, він в 1919 р. екстерном здає всі екзамени на атестат зрілості і зараховується на медичний факультет Київського університету як державний стипендіат. В 1924р., отримавши диплом лікаря, працює в Ізяславській дільничній лікарні Шепетівського округу. У 1928 р. за конкурсом він обирається на посаду ЛОР-кафедри Київського інституту удосконалення лікарів. В 1936р. його призначають завідуючим дитячим отоларингологічним відділенням, яке він організував вперше в Україні в районній лікарні ім. М.І.Калініна. Цього ж року без захисту дисертації йому було присвоєно звання кандидата наук. На той час Олексій Сидорович вперше в Києві застосовує видалення інородних тіл з дихальних шляхів шляхом прямої ларингоскопії. В 1941 р. він захищає докторську дисертацію і йому присвоюється звання доктора медичних наук, а в 1946 р. - звання професора. В роки війни, перебуваючи в окупованому фашистами Києві, працював у ряді отоларингологічних закладів, брав активну участь у наданні допомоги партизанам і підпільникам. З 1943 р. завідує кафедрою отоларингології Київського медичного інституту. З 1960 р. Олексія Сидоровича призначають директором Київського науково-дослідного інституту отоларингології, який він очолював до кінця свого життя. За успішне хірургічне лікування глухоти у хворих отосклерозом в 1964 р. йому присуджена Ленінська премія. Під його керівництвом було захищено 16 докторських і 40 кандидатських дисертації. Його перу належать понад200статей та 7 монографій. Створеному О. С. Кол омійченком інституту отоларингології присвоєно його ім'я. 30.03.1923- день народження Героя Радянського Союзу Сергія Федоровича Ярмака (1923-1944), уродженця с. Бабаї Харківської області, який похований в с.Журавка. Народився в сім'ї селянина. Здобув початкову освіту і працював на авіазаводі. На фронті з березня 1943 р. Воював у складі 78-го гвардійського стрілецького полку 25-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту. Гвардії молодший сержант Ярмак 26 вересня 1943 р. першим з мінометників полку форсував Дніпро в районі с. Військового Солонянського району Дніпропетровської області. Відбиваючи контратаки ворога, його мінометна обслуга завдала ворогу значних втрат, що сприяло успіху бойових дій на плацдармі. Під час бою був поранений. Помер від тяжких ран 22 лютого 1944 р. 31.03.1946 - день народження відомого перекладача, лауреата літературної премії ім. МЛукаша Олексія Потаповича Логвиненка, уродженця с.Товмач.

Микола Сова Тема: КАЛЕНДАР ШПОЛЯНЩИНИ

Лютий

Лютий 1919 - запеклі бої між більшовицькими військами та армією УНР, Червона армія вела тритижневі кровопролитні бої на дільниці Цвіткове -Шпола. Під Шполу С.Петлюра перекинув Запорізький корпус - одну з найкращих своїх військових частин. Проте сили були надто нерівними і українські війська змушені були відступити. На Шполянщині починає знову встановлюватися радянська влада.

Лютий 1930 - село Надточаївка перетворилося на один великий ТСОЗ „Трудовий хлібороб'. Усуспільнено ЗО коней, зібрано посівний матеріат і фураж для коней. Райвиконком виділив 300 карбованців для відкриття дитячих ясел.

Лютий 1930 -у Лебедині утворено ТСОЗ, в розпорядженні якого знаходилось 5500 га землі, та комуну (50 га землі). Завод виділив приміщення на 50 коней. Всього усуспільнено 873 коней, 4 тис. центнерів посівного матеріалу.

Лютий 1931 - села Капустине, Скотареве та Товмач увійшли до складу Шполянського району в зв'язку з ліквідацією Мокро-Калигірського району, який в 1935 р. знову був відновлений.

Л.ЮТИЙ 1944 - хоча бойові дії на території району тривають, в місті Шпола починає налагоджуватися мирне життя. Армійські сапери перевірили наявність мін і фугасів у населених пунктах. Тільки в Шполі розвідка виявила 12 замінованих будинків і підприємств, де мінери зняли 48 фугасів.

Лютий 1978 - Шполянський харчокомбінат (раніше - державний млин) став називатися „Завод продтоварів'.

1.02.1944 - німці кинули із Скотаревого і Василькова танкові частини на Шполу з метою прориву зовнішнього фронту оборони радянських військ. На підступах до Верхньої Дар'ївки розгорілися жорстокі бої, в яких поряд з піхотинцями брали участь і танки 29-го танкового корпусу. Ворога було зупинено і навіть відкинуто на захід.

2.02.1925 - день народження Героя Радянського Союзу Олександра Івановича Іриніна (1925-1944), уродженця Ростовської області, який відзначився в бою за с.Надточаївка. Зранку ЗО січня 1944 р. на околиці Надточаївки з'явилися кіннотники старшого лейтенанта Панфілова, які в складі 47-го гвардійського кавалерійського козачого полку просувалися в напрямку Корсунь-Шевченківського. Вони досить легко подолали першу оборони)' лінію ворога і почали визволення села. Але фашисти ввели в бій резервні частини і пішли в контратаку. Наводчик станкового кулемета 2-го ескадрону О.І.Іринін на бойовій тачанці на повному скаку врізався в лінію контратакуючих і почав розстрілювати їх з кулемета. У цьому бою він знищив 150 фашистів, зірвав контратаку ворога і тим самим вніс перелом у хід всієї битви за Надточаївку. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1944 р. Загинув в боях за визволення Румунії на висоті 610 поблизу селища Немцушорі.

2.02.1944 - фашисти з боку с.Капустине пішли в атаку на визволену Шполу.

Головний удар припав на третю батарею 449-го винищувального
протитанкового взводу, яким командував капітан Коновалов. На його
батарею йшли 9 „тигрів', 20 середніх танків, 15 бронетранспортерів і
близько 300 автоматників. Атаку ворога підтримувала також і авіація.
УНР. Артилеристи мужньо зустріли ворога. Нерівний бій тривав понад дві

сове - години. Ворог втратив 6 танків, 2 бронетранспортери, більше сотні

>дну з солдатів та офіцерів і змушений був відступити.

ними 4.02.1925 - день народження почесного громадянина Шполи, ветерана
іинає війни та праці Івана Івановича Чернія (1925-1995), який працював

головою Шполянської міської Ради; в період його трудової діяльності в
ГСОЗ місті велося будівництво лікарняного комплексу, поліклініки, житлових

еріал будинків, проходила газифікація м.Шпола.

>иття 4.02.1944 - від німецько-фашистських загарбників визволено село Васильків.

4.02.1944 - Указом Президії Верховної Ради СРСР присвоєно звання Героя
їлось Радянського Союзу Івану Микитовичу Кожедубу (1920-1991), який

оней. відзначився в небі Шполянщини під час визволення її від німецько-

фашистських загарбників. Старший лейтенант Іван Кожедуб в кінці
кладу січня - на початку лютого 1944 р. вів повітряні бої в небі над Шполою,

йону, Скотаревим та Іскреним. ЗО січня 1944 р. ескадрилья І.Кожедуба збила

4 „юнкерси', які готувалися бомбити Журавку, де було скупчення
пола радянських танків, і 1 „мессершмітт' прикриття.

рили 5.02.1910 - день народження відомого літературознавця та критика Василя
шила Ілліча Півторадні, уродженця Лебедина. Народився в родині сільського

вчителя. В 1915 р. родина переїхала до Лип'янки, де батько зайняв
лин) посаду вчителя земської школи. В1925 р. закінчив семирічку і вступив до

Черкаського кооперативного технікуму, а заочно закінчив кількамісячні
и на педагогічні курси при місцевому педагогічному технікумі, достроково

ьких склавши випускні іспити. Учителював у Гельмязеві. Працював в окружній

ої, в газеті „Радянська думка', в якій вміщував і свої статті під псевдонімом

пусу. Василь Клен. З 1930 р. живе у Харкові, працює і одночасно вчиться

на літературно-мовознавчому факультеті Харківського пед-інституту.
вича Вчителював у харківських школах, друкувався в тодішніх літературних

ився журналах. Незадовго перед закінченням аспірантури у Києві почалася

ївки Велика Вітчизняна війна і Василь Ілліч пішов на фронт. Після

17-го закінчення війни працював у Житомирському педінституті. Як один

ямку із кращих молодих вчених викладав українську літературу у Празькому

>нну Кардовому університеті, за що одержав заохочення від ректорату і

-зер- президії Академії наук Чехословаччини. Як літературознавець займався

2-го дослідженням життя і творчості Архипа Тесленка.

інію 6.02.1944 - воїнами 7-ї повітрянодесантної дивізії гвардії генерал-майора
він Д.А.Дричкіна від німецько-фашистських загарбників визволено село

ом у Бурти. Фашисти міцно тримали оборону села. Саме тут вони намагалися

•юзу з'єднатися з тими, хто безуспішно пробивався ззовні через Єрки. Після

ув в неодноразових невдалих спроб захопити Бурти з фронту командиру

29-го полку гвардії полковнику І.І.Голоду вдалося вночі обійти село
олу. справа. На світанку полк вдарив по флангу німців, які оборонялись.

Його підтримав 18-й гвардійський полк десантників. Надвечір Бурти були повністю очищені від ворога. При визволенні села загинуло 85 воїнів Червоної армії.

6.02.1958 - на Лебединському насіннєвому заводі почав працювати цех з електромагнітного очищення насіння багаторічних трав.

7.02.1939 - у Лозуватку надійшли газети, в яких було опубліковано Указ Президії Верховної Ради СРСР про нагородження орденами 6-ти колгоспів Української РСР за досягнуті успіхи у вирощенні зернових і технічних культур, в тому числі орденом Трудового Червоного Прапора був нагороджений лозуватський колгосп ім. Сталіна.

9.02.1863 - селянське заворушення в Лебедині. Мировий посередник 4-ї дільниці Чигиринського повіту повідомляв власті про непокору селян Лебедина та їх відмову платити оброк.

9.02.1944 - гітлерівці, зосередивши мотопіхоту з танками в районі с.Капустиного, почали контратаку на захід від Шполи, зайнявши на протилежному березі річки Шполки село Іскрене. Для відновлення становища сю ди терміново перекинули виведені в резерв 5-ї гвардійської танкової армії два інженерних батальйони 5-ї інженерно-саперної бригади, які раніше діяли на північ від Шполи і Лебедина. Повністю відновити становище на цьому напрямку не вдалося. Але у зв'язку з тим, що фашистів було відкинуто за Шполу, потрібно було закріпити рубіж Стецівка - Юрківка. Для цього було встановлено 2 000 протитанкових мін і висаджено у повітря 12 мостів через річку Шполку. Це значно посилило протитанкову оборону 49-го стрілецького корпусу, доданого 5-й гвардійській танковій армії, і дало змогу зупинити ворога.

17.02.1908 - день народження українського поета Олекси Федоровича Близька (1908-1934), уродженця с.Боровйонки (тепер Новгородської області Російської Федерації). Родина в 1917 р. переїхала на батьківщину в с.Сигнаївка. Тут він провів своє дитинство. В 14 років важко захворів і втратив слух. Навчався на мовно-літературному факультеті Київського інституту народної освіти. Почав друкуватися з 1925 р. Його перша поетична збірка „За всіх скажу' вийшла у 1927 р. і була дуже популярною: тричі перевидавалася, була відзначена премією Наркомосу УРСР на конкурсі до 10-річчя Жовтня. Вершина його творчого піднесення припадає на 1930-ті роки: він пише вірші, прозу, публіцистику, перекладає, виходять збірки творів „Живу, працюю', „Рейс', „Книга балад', „П'ятий корабель', „Мій друг Дон-Жуан', „Моє ударне' та ін. О.Близько був членом літературної організації „Молодняк', але своєю творчістю був близький до українських футуристів. Співробітничав у журналі футуристів „Нова генерація'. Він був шукачем і експериментатором у поезії. Його ліриці був притаманний бадьорий романтизм, шукання нових, часто авангардистських засобів, у ній виразно звучало захоплення характерами сильних, вольових людей. Став жертвою сталінських репресій. Реабілітований у 1958 р.

18.02.1908 - день народження відомого українського художника Євгена Євстратовича Васильєва (1908-1955), уродженця м.Шпола. У 1928-

1932 рр. навчався в Київському художньому інституті. Починаючи з 1931 р., був учасником кількох художніх виставок у Києві, де він постійно проживав. Кращі його твори - „Караван на Дніпрі', „Ніч на Дніпрі', „Вранці в дорогу', „Дніпро біля Києва', „Голубий ранок' та ін. Йому належить і художнє оформлення спектаклів Київського театру опери і балету („Запорожець за Дунаєм', „Наталка-Полтавка' та ін.).

21.02.1913 - день народження Героя Радянського Союзу Федора Сергійовича Юрченка (1913-1943), уродженця с.Топильна. Народився в сім'ї селянина, закінчив 7 класів. Працював завідуючим сільської бібліотеки. В армії з 1935 р. Закінчив Харківську військову авіаційну школу льотчиків-спостерігачіву 1937 р. Учасник бойових дій нар.Халхін-Гол у 1939 р. Учасник Великої Вітчизняної війни з червня 1941 р. Штурман ескадрильї 44-го швидкісного бомбардувального авіаційного полку ВПС Ленінградського фронту капітан Юрченко Ф.С. до травня 1942 р. здійснив 143 бойових вильоти (116 - вночі) на бомбардування військ противника. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1943 р. Майор Юрченко помер від ран 16 жовтня 1943 р. Похований у Санкт-Петербурзі.

: - ¹2.1944-УказомПрезидіїВерховноїРадиСРСРзваиняГерояРадянського Союзу присвоєне стрільцю 8Гго гвардійського стрілецького полку 25-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту гвардії рядовому Дурпову Івану Олексійовичу (1918-1944), уродженцю с.Плоска Дубрава Моршанського району Тамбовської області. Гвардії рядовий Дурпов І.О. переправився 26 вересня 1943 р. через Дніпро біля с.Військового Солонянського району Дніпропетровської області, відзначився в боях по захопленню і утриманню плацдарму на західному березі. 1 лютого 1944 р. загинув у бою біля с.Межигірка. Похований у братській могилі в Межигірці.

--.У 2.2002 - у Шполі відкрилося відділення „Міжнародного комерційного банку'.

.3.У2.1924 - день народження повного кавалера ордена Слави Петра Явтуховича Кравця, уродженця с.Лип'янка. У 1933 р. разом із сім'єю переїхав у Тульську область. Працював електрозварювальником на Мишінському арматурно-ливарному заводі. На фронті з березня 1942 р. Воював у складі 194-ї стрілецької дивізії Західного фронту. Полковий розвідник, згодом командир гарматної обслуги. З боями пройшов від Тули до Кенігсберга. Був поранений шість разів. За мужність і відвагу в боях при визволенні м.Рєчіцау Білорусії (1943 р.), форсуванні Нарви вересень 1944 р.) та в боях у Польщі і Німеччині (1945 р.) командир гарматної обслуги гвардії старшина Кравець П.Я. нагороджений орденом Слави Ш-го, П-го та 1-го ступенів. Проживає в с.Ташківка Кіровоградської області.

_ V^і 2.1 90 7 - день народження Героя Радянського Союзу Василя Романовича Бойка (1907-1996), уродженця с.Водяне. Народився в селянській сім'ї. працював у рідному селі, був головою сільради. В армії з 1929 р. Закінчив Одеське військове піхотне училище в 1933 р. Брав участь у

радянсько-фінській війні. Начальник оргпартчастини політвідділу 4-ї стрілецької дивізії 13-ї армії Північно-Західного фронту старший політрук Бойко В.Р. у бою 15 лютого 1940 р. західніше озера Вуокса (Карельський перешийок) під вогнем противника особистим прикладом надихнув бійців стрілецької роти на виконання бойового завдання. 5 березня 1940 р. замінив вибулого зі строю комісара полку, повів бійців у атаку, що сприяло просуванню піхоти через озеро Васикка-Саарі. 9 березня, коли противник намагався оточити спостережний пункт полку, зібрав усіх працівників штабу і повів їх в контратаку. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 квітня 1940 р. У 1941 р. закінчив Військово-політичну академію. З липня 1941 р. по травень 1945 р. воював з німецько-фашистськими загарбниками. Брав участь у Білоруській та Східно-Прусській операціях. У серпні-вересні 1945 р. брав участь у війні з Японією. У1949 р. закінчив академію Генштабу. З 1971 р. генерал-лейтенант В.Р.Бойко у відставці. Жив у Москві. Почесний громадянин м.Духновщина Смоленської області Російської Федерації.

28.02.1919 - більшовицькі війська оволоділи містом Шпола і в регіоні вдруге було встановлено радянську владу.

29.02.1912 - день народження українського композитора, заслуженого діяча мистецтв УРСР (1972), народного артиста України (1993) Якова Самійловича Цегляра. Його батьки були родом з Лозуватки. Після закінченняв 1939р.Київського музичногоучилищапокласуЛ.Ревуцького працював викладачем у Лозуватській колгоспній музично-вокальній студії. В селі написав музику до п'яти пісень, зокрема до пісні „Пісні про наш колгосп'. У1946 р. закінчив Тбіліську консерваторію. Автор різних за жанром музичних творів, серед них - опера „Діти мої, діти', оперети „Бажаємо щастя', „Щасливий долі поворот', „Гість з Відня', „Дівчина і море', „Лицарі небесних висот', „Відставний жених', музична комедія „Весь світ і навіть більше', кантати „Безсмертному Кобзарю', „Світа зоря безсмертного Тараса', „По селах і містах іде Тарас', вокально-симфонічна поема „Любов поета', ораторія „Єврейська трагедія', „Концертний вальс' для голосу з оркестром, камерно-інструментальні, хорові, вокальні твори, музика для театру і кіно та ін. В повоєнні рокг. композитор не поривав зв'язків із Шполянщиною. У співавторстві : поетом Дмитром Білоусом написав дві пісні про Шполянський район На слова київської поетеси Любові Забашти створив пісню „Земл< лозоватська славна'.

29.02.1963 - день народження воїна-інтернаціоналіста Сергія Адамович; Оліферука (1963-1983), уродженця м.Шпола. Його дитячі роки минули: Сердегівці. Після закінчення Шполянської школи № 3 пішов працюваті на завод запасних частин. Служив у десантно-штурмовій маневровії групі. Загинув під час виконання бойового завдання. Нагороджень посмертно орденом Червоної Зірки.

Микола Сова Тема: КАЛЕНДАР ШПОЛЯНЩИНИ

КАЛЕНДАР ШПОЛЯНЩИНИ

Січень

Січень 1864 - селянське заворушення в Лебедині. Лебединські селяни припинили вносити викупні платежі за землю. Безсилі зупинити заворушення погрозами й умовляннями, місцеві власті звернулися за допомогою до київського губернатора. Той надіслав війська, що викликало ще більше обурення селян. Вони заявили, що ніяких викупних платежів вносити не будуть. Тільки після покарання різками та арештів селяни підкорилися, ень1903 - виступ селян Товмача. На знак протесту проти жорстокої : іплуатації селяни підпалили панські скирти.

зь 1918 - на Шполянщині встановлено радянську владу. При підтримці бронепоїздів більшовики оволоділи залізничною станцією Шпола. В цьому їм допомагали демобілізовані солдати російської армії і частина робітників Шполянського цукрового заводу, зокрема Іван Андрійович Меркотан, Іван Якович Клопотенко та інші. Вони утворили революційний комітет (ревком), до складу якого ввійшли ЗО осіб. Ревком • тлтшв до розподілу землі та майна поміщиці П.Урусової серед селян. Але вбільшості сіл Шполянщини більшовицька влада не утвердилась, бо затони вільних козаків контролювали сільську місцевість.

1919 - хвиля єврейських погромів прокотилася Лебедином. У цей селі жило понад 3 000 євреїв. Було підпалено ряд єврейських крамниць, аптеку, ресторан. Вбито близько 20 осіб. Деяких євреїв вбили 5іля синагоги, куди вони хотіли сховатися. Серед загиблих був і лікар Г.Гольдман.

1930 - із 960 дворів с.Журавка 500 об'єднались в колективне госпо-гтзо - комуну „Соціаліст'. При комуні організовано чоботарню та ?тейну майстерню.

1930 - село Лозуватка перетворилось на одну сільськогосподарську т_:ь - колгосп ім. Сталіна (мали 2 470 гектарів землі). До цього в селі іуж> ЗО ТСОЗів (товариств спільного обробітку землі - однієї з форм елективного господарства). У спільні великі конюшні зведено 200 усуспільнено реманент, звезено фураж. 195? - до складу Шполянського району після другого роз-вання Мокро-Калигірського району ввійшли села Антонівка, Веселий Кут, Вітязеве, Глиняна Балка, Кавунівка, Коротине, Соболівка, Нова Ярославка, Ярославка.141.1900 - на цей час в Шполі налічувалося 1856 дворів і 10133 жител:. За містечком було закріплено 7246 десятин землі, з них поміщикам вилежало 4615 десятин, а селянам - 2511. ЕМЛ926 - населення Шполи становить 15 170 чоловік. ?#1.1906 - день народження українського композитора Григорія Абра-мовича Фінаровського (1906Т975), уродженця м.Шпола. У 1933 р. він закінчив Харківський музично-драматичний інститут (уС.Богатирьов

http://1ua.com.ua/av... border='0'>

Микола Сова Тема: КАЛЕНДАР ШПОЛЯНЩИНИ

Г.А.Фінаровський - автор оперети, музичних комедій („Пальмовий острів', „Веснайде містом'), кантати „Пісня братерства',, симфонічної поеми „Пісня про Сокола', хорів, пісень, музики до драматичних вистав, обробок українських і казахських народних пісень.

3.01.1906 - виступ поденників Товмацької економії. У ньому взяли участь понад 500 чоловік. Наступного дня до них приєдналися робітники Шполянського цукрового заводу. Страйкарі висували не тільки економічні, але й політичні вимоги, заявляючи, що не припинять страйку, аж поки не будуть задоволені всі їхні вимоги.

5.01.1918 - місцеві власті с.Станіславчик повідомляли власті Черкаського повіту про те, що селяни Матусова та інших сіл Матусівської волості почали громити поміщицькі економії.

8.01.1918 - день народження Героя Радянського Союзу Антона Миколайовича Костенка (1918-1943), уродженця с.Иечаєве. Народився в селянській сім'ї, закінчив 6 класів. Працював у колгоспі. В армії з 1938, На фронті з 1941р. Командир 385-ї окремої розвідувальної роти 322-ї стрілецької дивізії 13-ї армії Центрального фронту капітан Костенко А.М. на початку вересня 1943р. з групою розвідників проник у тил ворога в районі с.Головеньки Борзнянського району Чернігівської області. Група захопила штабну машину з двома ворожими офіцерами і доставила їх у штаб армії. В бою Костенко А.М. був поранений і помер 5 вересня 1943 р. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 жовтня 1943 р. (посмертно). Похований у с.Нові Млини Борзнянського району Чернігівської області.

10.01.1927 - день народження відомого українського скульптора, члена Спілки художників України Анатолія Івановича Кравченка, уродженця м.Братське Миколаївської області, автора багатьох пам'ятників на Черкащині. За його задумом встановлено пам'ятники воїнам-односельчанам, які загинули під час Великої Вітчизняної війни у селах Гельмязеві Золотоніського та Папужинцях Тальнівського районів, пам'ятні знаки „Олена Лосева' та „Командирам і політпрацівникам 1-го і ІГго Українських фронтів' в місцях Корсунь-Шевченківської битви. Скульптор створив цілу галерею монументальних портретів уродженців Черкащини: Героїв Радянського Союзу ІА.Індика, М.НЛьонченка, національного героя України Устима Кармелюка та інших. Створені ним скульптурні бюсти братів Коломійченків, виконані в бронзі, встановлено на гранітних постаментах біля Шполянської районної лікарні імені Коломійченків.

13.01.1966 - день народження воша-штернацюналіста, лейтенанта Олександра Миколайовича Козира (1966-1988), уродженця м.Шпола. Навчався в Шполянській школі № 5. Закінчив Київське суворовське училище та Сумське вище командне артилерійське училище ім. Фрунзе. Загинув в ході бойових дій на перевалі Саланг. Нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно). Похований у м.Шпола.

14.01.1914 - день народження Героя Соціалістичної Праці (1960) Людмили Іванівни Мямліної, зоотехніка-селекціонера племрадгоспу Матусівського цукрокомбінату.

Микола Сова Тема: КАЛЕНДАР ШПОЛЯНЩИНИ

4 і.1920 - день народження Героя Радянського Союзу Івана Олександровича Морозова, уродженця с.Лебедин. Народився в сім'їробітника, закінчив 10 класів. В армії з 1938 р. У1940 р. закінчив Харківське училище протитанкової артилерії. На фронті з червня1941 р. Командир батареї 940-го артилерійського полку 370-ї стрілецької дивізії 69-ї армії 1-го . .пруського фронту капітан Морозов І.О. у ніч на 31 липня 1944 р. форсував Віслм Батарея вогнем забезпечила захоплення плацдарм)⁷ в районі польського міста Пулави. Протягом трьох днів, з 31 липня по 2 серпня, артилеристи батареї разом з воїнами стрілецьких підрозділіввідбили на плацдармі 10 ворожих контратак, знищили декілька танків та велику кількість піхоти. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21лютого 1945 р. Після закінчення війни продовжував службу в армії. У1956 р. закінчив Військову академію ім. Дзер-жинського. З 1971 р. полковник Морозов І.О. в запасі. Жив у Москві. ?1.1878 - день народження преподобномученика Софронія Масича (1878-1937),уродженця с.Матусів. Його батько - Василь Масич - селянин

СереДНЬОГО ДОСТаТКу, був ЛЮДИНОЮ ГЛибоКОВІруЮЧОЮ, ТОМ)', не дивно, що

його сини отримали духовну освіту. Старший син Онисим здобув вищу тховну освіту і служив якийсь час у Матусові, а молодший отримав освіту з Київській семінарії, перш ніж 1904 р. потрапив на військову службу до н.Проскурів полковим капеланом. В 1909р. приїхав у м.Владикавказ і поступив до Троїцького монастиря, де й перебував до 1923 р. В1923-1926 рр. був священиком Старофлотської церкви Баку. В1926 р. був заарештований органами ГПУ за „контрреволюційну діяльність' і висланий наСоловки на З роки. Соловки в житті Софронія стали тим духовним „університетом', ~:пп лав йому наснаг)'' до кінця життя. Після звільнення проживав у ~ізнічно-Кавказькому краї, але в 1932р. знову потрапив до страшного ГУЛАГу на 5 років. Після звільнення в 1937 р. був висланий в Матусів під нагляд НКВС, але незабаром був знову заарештований, звинувачений за сфальсифікованою справою у контрреволюційній діяльності і восени 1937 р. - розстріляний. Реабілі-тований 15 травня 1989 р. Нині - святий преподобномученик, ім'я якого сяє у сонмі святих страстотерпців Черкаських.

' .'. . і 9 З З - у Шполянському районі 38 колгоспів, з них - 2 комуни іЗо сільгоспартілей. У районі 16 252 бідняцьких і середняцьких хліборобних :: гкодарств, з них у колгоспах - 15 345 (94,4 %).

колгоспі „Зоря комунізму' с.Василькова почалося спору-
дження двоповерхового Будинку культури. Вже закладено фундамент.
:::;з : зяться будівельні матеріали' (газета „Шполянські вісті').
. 1.1992 - створено Спілку дитячих та юнацьких організацій Шполяп-
~ики. що прийшла на зміну піонерській організації. У 2002о. -

налічувала 7 803 члени. 2004 - у Шполі та Матусові побувала делегація журналістів обласшгх : .:: нз масової інформації-газет „Нова доба', „Черкаський край', .нммн і Чтзкзська' та обласної телерадіокомпанії „Рось' в рам:-:.--. з:::знзн:п; роботи щодо українсько-каиадського проекту „Молодь за здоров*я-2'.

Микола Сова Тема: КАЛЕНДАР ШПОЛЯНЩИНИ

21.01.1915 - день народження українського архітектора Петра Пилиповича Петрушенка (1915-1994), уродженця с.Топильна. В 1941р. закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут. Його основні роботи: корпуси науково-дослідних інститутів - фізичної хімії (1953), гідрології і гідротехніки (1955), надпровідників (1958) Національної академії наук України, комплекс гуртожитків торгівельно-економічного інституту (1960-1970), житлового району „Лісний' (1975-1990, у співавторстві), всі вони знаходяться в Києві.

22.01.1926 - день народження заслуженого працівника культури УРСР (1967) Івана Панасовича Шульги (1926-1988), керівника духового оркестру в 1950-1963 рр. та директора музичної школи в 1976-1986 рр. с.Сигнаївка. Духовий оркестр Сигнаївського сільського Будинку культури під його керівництвом був неодноразовим переможцем Всесоюзного фестивалю духових оркестрів (бронзова, срібна, 2 золоті медалі фестивалю, кришталевий кубок, Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР - найвищі нагороди оркестру). За успіхи і високу виконавчу майстерність духовому оркестру присвоєно звання самодіяльного народного колективу.

22.0ІД937 - день народження кандидата технічних наук, почесного громадянина Шполи Володимира Михайловича Ігольникова, заступника голови Російського АТ «Роснафтогазбуд», який багато зробив для газифікації Шполянщини.

24.01.1944 - почалося визволення Шполянщини від німецько-фашистських загарбників. Танкісти 155-ї танкової бригади під командуванням підполковника І.Прошина з 20-го гвардійського танкового корпусу генерал-лейтенанта І.Г.Л азарєва 5-ї гвардійської танкової армії генерал-полковника П.О.Ротмістрова та піхотинці 69-ї гвардійської стрілецької дивізії під командуванням К.Джохуа прорвали лінії німецької оборони і почали вибивати ворога з Капітанівки і Журавки.

25.01.1919- VII полк Червоної армії з боєм узяв Шполу.

25.01.1944 - вошами 69-ї гвардійської Червонопрапорної стрілецької дивізії від німецько-фашистських загарбників визволено Журавку. Екіпаж танка Т-34 під командуванням Матвія Григоровича Богомолкіна першим увірвався в село, знищивши 2 протитанкові гармати, всюдихід, 5 автомашин і понад 20 гітлерівців. Ворог змушений був спішно тікати в сторону Лебедина і Кримок.

25.01.1974 - на честь 30-річчя визволення Шполи від німецько-фашистських окупантів встановлено меморіальну дошку на приміщенні Шполянської школи-інтернату, в якій в 1944 р. розміщувався штаб 80-ї гвардій-ської стрілецької дивізії (командир - генерал-майор І.Щербина, начальник штабу - генерал-майор Х.Джелаухов).

26.01.1897 - день народження відомого українського поета, письменника, дипломата, партійного і громадського діяча Івана Юліановича Кулика (справжнє ім'я Ізраїль Юделевич, літературний псевдонім - Р.Ролінато, Василь Роленко) (1897-1941), уродженця м. Шпола. Народився в сім'ї бідного єврейського вчителя. Згодом батьки переїхали до Умані, де й

Микола Сова Тема: КАЛЕНДАР ШПОЛЯНЩИНИ

дитинства проявив любов до малювання, ліплення. Після закінчення семирічної школи поїхав на навчання у Київ. Успішно склав іспити в Київську художньо-промислову школу, закінчив яку в 1930 р. Пізніше вступив в Київський інститут агрохімії та ґрунтознавства, де здобув агрономічну освіту. Але любов до мистецтва, народної творчості змінила його життєві плани. Після закінчення Великої Вітчизняної війни, яку пройшов від першого до останнього дня, повертається в Київ. Він багато і творчо працює, займається дослідженням народної творчості, їздить по селах і містах України, збирає твори народного мистецтва. Наслідком цієї копіткої роботи стає музей національної культури, створений у власному будинку. В 1970-ті роки цей музей було оточено глухою стіною забуття, а його автора звинуватили в націоналізмі. Але І.М.Гончар вистояв і зберіг свій музей. У 1988 році була організована персональна виставка ІванаМакаровича. Він автор пам'ятників М. Горькому (м.Ялта), Т. Шевченку (с.Шешори Івано-Франківської області), С.Васильченку (м.Ічня Чернігівської області), композицій „Берегині', „Ярило', портретів Б.Хмельницького, І.Ґонти, М.Заньковецької, Леся Курбаса, Б.Олійника, Н.Матвієнко, А.Солов'яненка, І.Білика, кобзаря ЄАдамцевича та ін. І.М.Гончар зібрав унікальну колекцію мистецьких скарбів старовини. На її основі він створив понад 200 етнографічних сюжетних картин під спільною назвою „Типи українців у народному одязі'. Унікальним і неповторним є його 16 томів історико-етнографічних альбомів „Україна і українці', „Весілля в Україні', „Мальовнича Україна' тощо. 27.01.1937 - став до ладу Лебединський насіннєвий завод. До кінця року завод дав перші200 тис. центнерів високоякісного бурякового насіння.

27.01.1944 - від німецько-фашистських загарбників визволено місто Шполу. „Доношу, що о 15.30 увійшли у Шполу, організував оборону північних і південно-східних околиць міста. Осідлав дороги, що ведуть на Терешки і Скотареве. Підірвав залізничні мости за містом. Очищаю Шполу від німецького гарнізону. Захоплено полонених та документи' (З донесення командира 1-гоокремого гвардійського Червонопрапорного мотоциклетного полку гвардії майора Симаня).

27.01.1944 - екіпаж танка Т-34 під командуванням М.Г.Богомолкіна у складі механіка-водія Петра Бокарєва, заряджаючого Якова Гущина та радиста-кулеметника МихайлаЩербакова першим у звільненій Шполі підняв червоний прапор, який передали на танк жителі міста.

27.01.1944 - від німецько-фашистських загарбників визволено села Л озуват-ка і Терешки.

27.01.1944 - в села Водяне, Кавунівка, Товмач, Лип'янка, Кримки прорвались радянські танкісти 32-ї танкової бригади С.Ячніка, штаб якої оозмістився у селі Водяному. Проте внаслідок сильного танкового удару німецької дивізії „Мертва голова' радянські війська змушені були залишити ці села. На околицях Лип'янки і Межигірки розгорілися запеклі кількаденні бої. Іноді ворог кидав у бій майже 100 танків,

Микола Сова Тема: КАЛЕНДАР ШПОЛЯНЩИНИ

самохідних гармат і бронетранспортерів. Радянські піхотинці зустрічали їх залпами з протитанкових рушниць і гармат, гранатами. В окремих місцях німецькі танки прорвали оборону радянських військ і нищили своїми гусеницями окопи червоноармійців, але радянські воїни вистояли і зупинили наступ фашистів.

28.01.1944 - бійці 181 -ї бригади зустрілися в Шполі з бійцями 155-ї та 8-ї танкових бригад підполковника І.Прошина і полковника В.Орлова. Зустріч відбулася на широкому вигоні поблизу цукрового заводу.

28.01.1944 - від німецько-фашистських загарбників визволено с. То пильну.

29.01.1944 - від німецько-фашистських загарбників визволено село Мар'янівка.

30.01.1944 - від німецько-фашистських загарбників визволено села Сигнаївку, Надточаївку, Станіславчик. У боях за визволення Стані-славчика загинуло 107 радянських солдатів і офіцерів. У боях за визволення Сигнаївки відзначився командир гармати 45-міліметрової батареї 43-го гвардійського козачого кавалерійського полку Василь Омелянович Рижаков(1916-1945), уродженець с.Анамас Алтайського краю. Повертаючись із бойового завдання, неподалік Сигнаївки він зіштовхнувся з артилерійською колоною ворога. Миттєво оцінивши ситуацію, сержант замаскувався, пропустив повз себе ворога, а потім відкрив по ньому прицільний вогонь. Фашисти в паніці покидали гармати і розбіглися в різні сторони, та, зрозумівши, що проти них воює лише один автоматник, почали оточувати його, сподіваючись взяти живим. Тоді В.О.Рижаков, підпустивши ворогаякомогаближче, закидав його гранатами. У цьому бою хоробрий козак знищив 29 німецьких солдатів і офіцерів, а трьох гітлерівців взяв у полон і доставив у свою військову частину. Мужньо воював гвардії старший сержант Рижаков і в наступних боях. 6 лютого неподалік Шполи він вивів із ладу 3 ворожих танки і знищив близько 50 фашистів. 13 лютого у бою за с. Нова Буда йому вдалося підбити 1 танк, 2автомашини з боєприпасами, 3 станкових кулемети, завдяки чому полк одержав можливість закріпитися в цьому населеному пункті. За мужність і відвагу, проявлені в боях за визволення Черкащини, гвардії старшому сержанту В.О.Рижакову Указом Президії Верховної Ради СРСР віл 13 вересня 1944р. присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Був поранений в бою і помер 1 квітня 1945 р.

31.01.1944 - танкістами 57-го окремого танкового полку від німецько-фашистських загарбників визволено с.Матусів. При визволенні села загинуло та померло від ран 136радянських воїнів. Вони поховані в чотирьох братських могилах.

Закрити